Побудова системи освіти в Україні на принципово нових соціально-економічних засадах зумовлює посилення уваги суспільства до підвищення загальноосвітньої, фахової, комунікативної компетенції майбутніх фахівців, забезпечення їхньої конкурентоспроможності. Виконання завдань, що постали перед вищою школою, вимагають пошуку шляхів удосконалення навчально-виховного процесу, розроблення нових методів та організаційних форм взаємодії викладача і студента. Разом з тим самим життям доведено, що тільки ті знання, до яких студент прийшов самостійно, завдяки власному досвіду, думці та діям, стають справді міцним його здобутком. Саме тому вища школа поступово переходить від передавання інформації у готовому вигляді до керівництва самостійною пізнавальною діяльністю студентів, формування у них досвіду самостійної навчальної роботи.

Студент, не підготовлений до самостійного здобуття нових знань, не зможе розвинути в собі ці якості у процесі професійної діяльності. Саме тому ВНЗ покликані забезпечити не тільки високий рівень професійних знань і вмінь студентів, але й сформувати творчу особистість фахівця, здатного до самовдосконалення і самоосвіти. Науково правильно організована і систематично здійснювана самостійна робота є необхідною умовою успішного навчання, одним із визначальних факторів, що впливає на професійне становлення особистості.

Згідно з Положенням «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних завдань.

Для ефективності самостійної роботи необхідно виконати ряд умов: забезпечення правильного сполучення обсягу аудиторної і самостійної роботи; методично правильна організація роботи студента в аудиторії і поза нею; забезпечення студента необхідними методичними матеріалами з метою перетворення процесу самостійної роботи в процес творчий; контроль за організацією і ходом самостійної роботи, що заохочує студента якісно її виконувати. Ця умова в той чи іншій формі з необхідністю повинна бути присутньою у перших трьох, щоб контроль став не стільки адміністративною, скільки саме повноправною дидактичною умовою, що позитивно впливає на ефективність самостійної роботи у цілому.

 

Що найчастіше мають на увазі педагоги, коли говорять про самостійність студента? Аналізуючи анкети викладачів та студентів, можна зробити висновок що далеко не всі педагоги, не кажучи вже про студентів, правильнорозуміють зміст цього поняття. Дехто з опитаних навіть вважає, що це (цитую) «задатки від природи до самостійного навчання».

На питання «Що таке вміння вчитися самостійно?» студенти, як і більшість педагогів відповіли, що це вміння самостійно знаходити інформацію, опрацьовувати  і запам’ятовувати її, самому опрацьовувати матеріал, визначений викладачем. Це мається на увазі швидше так звана виконавча самостійність.

А справжня самостійність — це діяльність, яку особистість здійснює за внутрішніми переконаннями, обираючи ціль та засоби досягнення мети.

Що ж таке вміння вчитися самостійно? Як примножувати свої знання та вміння, удосконалювати та розвивати свої здібності? На  погляд педагогів-науковців — це точно знати свої можливості, свої недоліки та прогалини в знаннях, і коли зустрічається завдання, яке виконати одразу неможливо, то не самоусуватися, а шукати засоби поповнити свої знання новим досвідом, пройти шлях наукового дослідження. Але й це ще не все. Це здатність шукати нові завдання, виконання яких потребує роздумів, досліджень. Для студента, який володіє вмінням учитися, кожне таке завдання — ніби задача з неповними даними. «Це я вже знаю, а це ще ні. Що мені потрібно дізнатися, щоб виконати завдання?» — таким має бути перший крок до самонавчання.

Аналізуючи анкети студентів(а було опитано 150 студентів всіх відділень, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста),  отримали такі результати: 46% (69) з них уміють планувати свій час для навчання та відпочинку, 52% -78 студентів уміють ставити свої особисті навчальні цілі, тобто знають, що хочуть у навчанні; 36,7% опитаних вміють оцінювати реальні результати своєї навчальної діяльності, 38% — навіть вміють виконувати свої намічені особисті плани, проте  тільки 9,3% опитаних(14) вміють складати реальний план навчання, а 6,7%(10) нічого цього взагалі робити не вміють.

Самостійна робота у ВНЗ передбачає поетапне засвоєння нового матеріалу, його закріплення, застосування на практиці, повторення матеріалу. Організація самостійної роботи повинна активно впливати на характер навчального процесу, систематизувати роботу студента протягом всього семестру. Вона має охоплювати матеріали лекцій і семінарів, навчання навичкам конспектування, професійний та термінологічний практикум, складання опорних конспектів, письмовий контроль за проблемою, огляд літератури, виконання самостійних різнорівневих проблемних та практичних завдань.

Ефективність самостійної роботи залежить від її організації, змісту, взаємозв’язку та характеру завдань у даному виду самостійної роботи та результатів її виконання.

Коли до нас приходять першокурсники, нам хочеться надіятися, що вони уже вміють вчитися, що ці навички у них сформувала школа. Проте це далеко не так. І хоч як у нас не вистачає часу, питанням формування навичок навчання ми теж повинні займатися.

У Галузевому стандарті вищої освіти України зі спеціальностей, які ми готуємо, теж на це вказується. Ми, за стандартом, повинні формувати соціально-особистісні компетенції, зокрема – здатність вчитися, що включає в себе поняття: — збагачувати власну духовну культуру шляхом самоосвіти, творчо працювати над поглибленням і удосконаленням культурно-освітніх знань. Цей змістовий модуль віднесено до визначених дисциплін: у техніків-технологів до дисципліни «Соціологія», у техніків-конструкторів до дисципліни «Основи креслення» у організаторів діловодства до дисциплін  «Документознавство», «Спеціальні системи документування», «Інформаційні системи та мережі»,  «Іноземна мова (за проф.спрям.).

Але чи звертаємо ми належну увагу на навчальних заняттях на формування навичок уміння вчитися?

Тому, створюючи систему самостійної роботи студентів, необхідно, по-перше, навчити їх вчитися (це потрібно робити з перших занять у вищому закладі освіти, наприклад, при вивченні курсу «Вступ до спеціальності») і, по-друге, ознайомити з психофізіологічними основами розумової праці, технікою її наукової організації. Серед основних навчальних умінь і навичок, які необхідно засвоїти студентам для успішної самостійної роботи, одне з перших місць посідають уміння і навички роботи з науковою літературою, тобто професійно-орієнтоване читання.

Важливою ознакою високого рівня професійно-орієнтованого читання є вдале виконання різних записів інформації у процесі роботи з книгою. Під час вивчення «Вступу до спеціальності», як рекомендують педагоги-науковці, необхідно навчити студентів робити анотації, резюме, писати реферати, правильно оформляти цитати, складати тези, план, конспектувати матеріал, що опрацьовується. Компетентність майбутнього спеціаліста складають знання та вміння використовувати їх у практичній діяльності. На жаль, ці питання роботи з літературою на заняттях з цієї та інших  дисциплін не вивчаються.

А при аналізі студентських анкет виявилось, що найбільше наших студентів уміють написати реферат – це 78,7%- (118) опитаних, знають, як знайти потрібну літературу для підготовки цього ж реферату, виступу – 105 студентів, що становить 70%, знають, як написати конспект статті, розділу підручника всього тільки 54,7% опитаних, як працювати з словниками, довідниками – 78студентів(52%), проте є також ті(їх небагато 5 студентів), які зовсім не знають, як це робити правильно. Але це думка студентів. Нам не завжди так здається. А чи кожен із нас, педагогів уміє робити це правильно, щоб навчити студентів. Давайте задамо це питання самі собі. Тому що при вичитування навчальних та робочих навчальних програм зустрічається невміння педагогів оформити, наприклад,  список літератури. А як же ми перевіряємо реферати, курсові, дипломні роботи студентів? Звичайно, кожен педагог не все може знати. Головне: вчитися і удосконалюватись.

Аналізуючи робочі навчальні програми, можна зробити висновок, що викладачі раціонально розподілили самостійну роботу,визначили її теми, подали список потрібної для опрацювання літератури з вказівкою сторінок.

Ядром самостійної роботи є пізнавальне і проблемне завдання, тому що саме наявність завдання обумовлює весь процес самостійної роботи.

До цього слід додати, що завдання повинні вимушувати студента працювати з великою масою інформації й інформаційних джерел. Саме при виконанні самостійної роботи студент має довести свою професійну зрілість і здатність працювати в інформаційному суспільстві.

Одна із основних вимог до завдань – поступове нарощування їх складності від рівня, доступного тому, хто навчається на початку роботи, до потрібного рівня наприкінці. При будові такої системи завдань необхідно враховувати, що навчання носить розвиваючий характер.

Дотримання цієї вимоги робить навчання більш ефективним, викликає інтерес у тих, хто навчається, сприяє виникненню стійкої мотивації до вивчення дисципліни.

Ми знаємо, що організація самостійної роботи проходить у два етапи: а) початкова організація, що передбачає безпосередню участь викладача у діяльності студентів з виявленням причин появи помилок; б) самоорганізація, що не вимагає безпосередньої участі викладача у процесі самостійного формування знань студентів. В організації самостійної роботи студентів особливо важливим є правильне визначення обсягу і структури змісту навчального матеріалу, що виноситься на самостійне опрацювання, а також необхідне методичне забезпечення їхньої самостійної роботи. Методичне забезпечення такої праці студентів включає програму діяльності, варіативні завдання, нестандартні завдання з урахуванням індивідуальних можливостей кожної особистості.

Проте в більшості випадків питання, які включені до планів семінарських занять (а це теж частина самостійної роботи) носять репродуктивний характер. Завдання самостійної роботи теж не передбачають особливої творчості,  не видно індивідуального, диференційованого підходу до студентів. Завдання для всіх, як правило, однакові. Можливо педагоги й дають іноді окремі індивідуальні завдання, але прослідкувати це за програмами та навчальними посібниками дуже важко.

Якщо ж говорити про форми організації самостійної роботи, які найчастіше пропонують викладачі студентам, аналіз анкет показує, що найчастіше студенти отримують завдання написати конспект певного розділу чи теми (65% як викладачів, так і студентів так визначили), вивчити зміст лекції (56% опитаних студентів і 47% викладачів), написати реферат (відповідно 53,3% студентів і 65% викладачів), підготувати мультимедійну презентацію (32,7% студентів і 53% викладачів), виконати вправу, розв’язати задачу (20,7% студентів і 53% викладачів). Найменше дають завдання – скласти опорний конспект, скласти схему, таблицю, зробити тематичні виписки, скласти план, тези; підготувати запитання до певної теми, розділу. А якраз такі завдання формують усвідомлене засвоєння навчального матеріалу.

Студенти, які прекрасно відтворюють навчальний матеріал, не завжди можуть виявити творчість, оригінальність, самостійність у судженнях та оцінках. Ці якості можуть бути сформовані тільки за умови залучення  їх до систематичної навчально-пошукової діяльності.

Існують три шляхи самостійного виконання зав­дання.

1. Вигадати, створити свої засоби та способи, тобто зробити завдання творчим.

2. Визначити, якої інформації не вистачає, і відшукати її в довіднику, підручнику, Інтернеті, іншому джерелі.

3. Запитати у педагога як у компетентного фахівця.

Як же наші студенти шукають способи виконання самостійної роботи? Більшість студентів (105 – 70%) відшукують потрібний матеріал в Інтернеті, ще 58% (87опитаних) шукають також інформацію в підручниках та посібниках, 35% (53 опитаних) студентів знаходять потрібний матеріал в посібниках, розроблених викладачами коледжу, 22% студентів звертаються за допомогою до педагогів і лише 8,7% (11 студентів із 150) шукають і створюють свої способи виконання завдання. Це якраз ті студенти, які мають творчі здібності. Тому з усього цього в самостійній роботі постає найчастіше звична картина: викладач говорить, а студенти слухняно виконують усі його інструкції та поради. Але як слухняний об’єкт навчання може перетворитися на того, хто здатний навчати самого себе, в ініціатора власних навчальних дій, який звертається до педагога  за потрібною інформацією, який знаходить свої, особисті, індивідуальні способи виконання поставленого завдання?

Тому хотілося б,  щоб при плануванні самостійної роботи для студентів враховувалися індивідуальні їх здібності, давалися різнорівневі завдання, питання  носили проблемний характер, містили необхідність аналізу чи синтезу. Тоді ми будемо не лише давати знання, а й розвивати творчі здібності, стимулювати студентів до пошуку своїх  способів вирішення завдання.

Для ефективності самостійної роботи також треба забезпечити студента необхідними  методичними матеріалами з метою перетворення самостійної роботи в процес творчий. І ми бачимо, що студенти користуються такими матеріалами.

Питанням методичного забезпечення самостійної роботи студентів педагоги коледжу займаються постійно з дня переходу в статус вищого навчального закладу. Тому при створенні навчально-методичних комплексів з дисциплін на першому місці у нас стоїть методичне забезпечення самостійної роботи студентів.  І ми тут зробили багато. Для порівняння візьму останні два роки навчання: протягом 2009-2010 навчального року у коледжі було розроблено 42 посібники для самостійної роботи, а у 2010-2011 році – 10. Це говорить про те, що більшість педагогів створили базу для самостійної роботи студентів. Звичайно, змінюються стандарти, а отже і робочі навчальні програми, з’являються нові навчальні дисципліни, тому треба доповнювати та корегувати дані матеріали. Необхідно також звертати особливу увагу в самостійній роботі на особистісно  зорієнтований підхід, якраз на розвиток творчих здібностей,  на визначення нестандартних   завдань.

Дослідження змісту посібників показало, що викладачі Романюк Т.І., Здоровик А.В., Пушкаренко Є.В., Писаренко Т.Є, Клименко Ю.В., Шашкіна І.М. вкладають глибокий зміст у посібники для самостійної роботи: є передмова, що вказує на цілі, завдання самостійної роботи з дисципліни(а це вже мотивація), методичні рекомендації, як виконувати самостійну роботу, погодинний тематичний план, навчально-методичне забезпечення вивчення кожної теми, що включає методичні поради, завдання для самоконтролю, тестові завдання до даної теми, очікувані результати та літературу з вказівкою сторінок для вивчення. Дехто з педагогів (Здоровик А.В., Писаренко Т.Є.) дає також пояснення, що таке план, теза,конспект, реферат. Деякі викладачі  дають тільки текст та контрольні запитання без посилань на тематичний план,  без запитань для самоперевірки, а це дуже важливо. Тому необхідно допрацювати такі посібники.

У бібліотеці коледжу знаходиться 14 посібників для самостійної роботи студентів, розроблених викладачами Романюк Т.І., Писаренко Т.Є., Щипською Т.П., Чуприною Н.Г.,  Шашкіною І.М., Лис В.М., Зотовою І.П, Лемешко Л.Ю., Метельською Н.М.,  друковані лекції Романюк Т.І., Метельської Н.М., Писаренко Т.Є., Шашкіної І.М., Поліщук О.В., Здоровик А.В., Урюпіної М.В., А розроблено таких посібників значно більше, тому їх всі необхідно розмістити в бібліотеці. Про це ми говоримо не вперше.

Існуюча ситуація у ВНЗ не дозволяє забезпечити студента необхідною літературою, виданою в центральних видавництвах. З огляду на економічні умови і можливості поліграфічної бази  рекомендується перехід на електронні видання посібників для самостійної роботи студентів, лекційних матеріалів викладачів, що уже частково реалізується і у нас в коледжі. В електронному вигляді в нашій бібліотеці є матеріали для самостійної роботи викладачів Романюк Т.І., Чуприни Н.Г., Юрчинської О.М., Щипської Т.П.,  лекційні матеріали Романюк Т.І., Коваль Л.В., Клименко Ю,В., Шашкіної І.П., Здоровик А.В.

А про те, що на такі матеріали є попит, говорять результати тестування. Майже половині опитаних студентів (48,7 %)важко зосередитись на змісті лекції, якщо вони одночасно з прослуховуванням її конспектують. Тому дійсно всі створені лекційні матеріали повинні бути в бібліотеці чи роздруковані для студентів з можливістю придбати їх. І тут також доречно навести ще одні дані опитування студентів. Як же наші студенти готуються до наступної лекції?  64,7% опитаних читають конспект лекції викладача, 20,7% — читають конспект та опрацьовують додаткову літературу, 24,7% підбирають потрібну літературу в бібліотеці, в Інтернеті, але  ж 18,7 % (28 ) студентів до заняття у формі лекції не готуються взагалі. А це, мабуть, ще й тому, що випереджаючі завдання, що стосуються теми наступної лекції дають лише 36% від опитаних педагогів, інколи дають такі завдання  - 64% опитаних викладачів. Тому під час лекції більшість  в основному надиктовує потрібний матеріал, а як така діалогова, або інтерактивна лекція проводиться нечасто. Система освіти повинна не тільки відповідати вимогам суспільства, але й носити випереджальний характер.

На початку виступу вже говорилося про те, що для ефективності самостійної роботи необхідно, щоб був чіткий, правильний контроль за організацією і ходом самостійної  роботи, що заохочує студента якісно її виконувати.

На яких же заняттях і як перевіряється самостійна робота студентів? Якщо вірити результатам анкетування, то 45% викладачів запевняють, що роблять це на семінарських заняттях, 50% — на практичних, 12% під час перевірки рефератів, а ще під час перевірки зошитів(12%), на контрольних роботах(18%), ще невеликий відсоток на екзаменах, на лекціях, під час тестової перевірки знань студентів.  Студенти ж говорять, що найчастіше викладачі перевіряють зошити з самостійної роботою (65,3% опитаних), на семінарі – 55,3%, проводиться контрольна перевірка знань (41,3%), 50% сказали, що викладач перевіряє наявність виконаної роботи, 19,3% — питання самостійної роботи включено до плану лабораторного заняття. Отже, видно, що контроль за виконанням самостійної роботи педагогами здійснюється, і здійснюється різними формами, хоч і в певній мірі стандартними.

А якщо ми   в основу  керівництва індивідуальною самостійною працею студентів  покладаємо тільки виконання  ними вимог до вивчення та репродукції знань фактичного матеріалу, то будемо працівниками з низьким рівнем майстерності. Якщо ж ми уміємо виявляти  студентів, які характеризуються творчими здібностями, аналізувати отримані результати, прогнозувати результат навчального процесу, конструювати та організовувати диференційоване педагогічне спілкування, то   процес навчання студентів   стане керованим, організованим, а отже,   результативнішим.

Для формування системи в організації самостійної роботи також треба методично раціонально організувати роботу. Важливо поступово змінювати відносини між студентом та викладачем. Якщо на перших курсах викладачу належить активна творча позиція, то по мірі просування до старших курсів пріоритет потрібно надати спонуканню студента працювати самостійно, активно прагнути до самоосвіти. Необхідно   переходити  від зовнішнього контролю викладача до самоконтролю студента, від зовнішньої оцінки до формування самооцінки.

Виконання завдань самостійної роботи повинні привчити студентів мислити, аналізувати, враховувати умови, ставити задачі, вирішувати виникаючі проблеми, тобто процес самостійної роботи повинен перетворюватися в творчий. У цьому можуть допомогти інформаційні технології. Як показує досвід, студент з більшим інтересом вирішує поставлені завдання(курсове і дипломне проектування, контрольні задачі, різні інші домашні завдання), коли використовує нове  чи сам програмує рішення тієї чи іншої задачі.

У сучасних умовах інформатизації суспільства та педагогічної системи проблема самостійності виходить на якісно новий рівень. У нас педагоги теж застосовують інформаційні технології для організації та перевірки самостійної роботи студентів.

Комп’ютеризація освітнього процесу є активізуючим чинником самостійної роботи студентів, коли студент виробляє уміння самостійно вибирати джерела інформації, прилучається до етики міжнародного спілкування з навичками економії часу, опановує мистецтво об’єктивної і цільової оцінки власного потенціалу, своїх ділових і особистісних якостей. Наші студенти часто краще за нас, педагогів, володіють цими навичками, застосовують Інтернет-технології для навчання (і про це свідчать результати анкетування). Одним з варіантів упровадження нових технологій для самостійної роботи є створення і використання електронних підручників, що дозволяють постійно обновлювати вихідну інформацію у виді мінливих прикладів і статистичних даних, змінювати параметри моделей, що сприяє кращому з’ясуванню їх особливостей. Ми в коледжі над цим ще працюємо недостатньо. Поки що маємо єдиний оригінальний електронний посібник Рочняк Г.В. «Загальна характеристика машин човникового стібка» з дисципліни «Обладнання». Це ще один напрям, який нам необхідно освоювати, щоб самостійна робота студентів була більш ефективною. Але до цього у нас готові ще не всі педагоги, їх рівень комп’ютерної грамотності відстає від студентів. Ми знаємо, що наші студенти люблять спілкуватись у соціальних мережах та шляхом електронної пошти. На питання анкети: «Чи можеш ти спілкуватись з викладачами шляхом електронної пошти, де можеш задати йому питання?» більшість студентів (71,3%) опитаних відповіли «НІ», 10% — інколи і лише 18,7% відповіли «ТАК», але назвали тільки  три прізвища  викладачів -  Павленко Т.М., Спаська Т.П. та Фадєєва А.В. Мабуть, ще одним завданням необхідно визначити  створення кожним педагогом своїх E-mal та надати цю інформацію студентам для співпраці. Це теж допоможе правильно організувати й виконати самостійну роботу, проконсультувати, нагадати про щось важливе, але те, що буде працювати на результат.

У нас в коледжі питанню самостійної роботи ми надаємо увагу повсякчас. Це питання розглядалось на методологічних семінарах, на засіданнях циклових комісій, на заняттях школи педагогічної майстерності педагогів-початківців. Уже в цьому навчальному році виносилось на засідання циклової комісії суспільно-гуманітарних та економічних дисциплін, напряму «Інформаційно-комунікаційних технологій», методичної ради коледжу, на заняття школи молодих педагогів. Зокрема, викладачі напряму «Документознавство та комп’ютерні технології» прийшли до висновку, що рівень комп’ютерної грамотності студентів швейного та перукарського відділення бажає бути кращим, тому необхідно провести для студентів цих відділень уроки комп’ютерної грамотності на виховних годинах саме з метою ознайомлення студентів з методами роботи в Інтернеті, щоб вони були впевненими користувачами мережі та могли скачувати програми, а потім відшукувати, завантажувати та читати необхідні підручники. Це значно зекономить час студентів при виконанні самостійної роботи саме під час пошуку інформації. Таку ініціативу, мабуть,  підтримають викладачі цих відділень та допоможуть таку роботу організувати.

Практична педагогічна діяльність доводить, що самостійна робота максимально сприяє розвитку активності студентів, яка виявляється в бажанні перетворити одержані знання на життєву потребу в своїй подальшій професійній діяльності. Розвиток навичок самостійної роботи дає змогу студентам поєднувати систему знань, умінь і навичок із сукупністю мислення та індивідуальних особливостей характеру і, як наслідок, творчо ставитись до виконання навчальних завдань, активно використовувати особистісний потенціал на практиці. Психологи твердять, що більш складна самостійна робота сприяє розвитку гнучкого творчого мислення, формуванню критичного, більш відповідального ставлення до себе та суспільства. Рутинна, непродуктивна чи нетворча робота обмежує самостійність студента, робить його мислення більш інертним, стереотипним.

Тому, мабуть, на запитання анкети «Чи задоволений ти результатами своєї навчальної діяльності?» 56,7% опитаних студентів відповіли «ТАК», а 43,3% студентів відповіли «НІ». І, напевно, в цьому , хоч і не 100% -во,  є і наш  успіх,  і  видно наші   недоліки.

Отже, підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що в коледжі створена система самостійної роботи, адже вся вона спланована, визначено форми проведення та завдання для студентів, оновлюються завдання до курсових та дипломних  робіт і проектів, створено посібники і підручники для методичного її забезпечення, здійснюється керівництво та контроль самостійною роботою студентів у різних формах, хоча є і певні недоліки,  про що говорилося вище. Питання організації самостійної роботи  та формування її системи доволі складне, часто незрозуміле. Тому ми плануємо у січні 2012 року проведення практичного методичного семінару у формі круглого столу на тему: «Забезпечення ефективності самостійної роботи студентів», де педагоги зможуть поділитися досвідом з питань не лише організації, а й контролю та оцінювання знань студентів з самостійної роботи.