"Як захистити студентів від стресу під час ситуації, що виникла в країні"(психологічні рекомендації)

Події, що наразі відбуваються в Україні спричиняють неабиякий стрес у тих, хто за ними слідкує, не говорячи про тих, хто бере в них участь.

Зараз людина перебуває у вирі теперішніх подій, починаючи від сприйняття великої кількості негативної інформації, закінчуючи просто баченням того, що відбувається на вулицях. Які психологічні наслідки та можливий негатив це може спричинити? Звичайно, що всі ми охоплені подіями, які відбуваються, на території всієї України і стривожені цим. Такі скарги, як безсоння, тривожність, відсутність апетиту, хвилювання, відчуття близької смерті – з такими турботами підходять нині до мене наші учні та студенти. Хотілося зауважити, що всі люди, які перебувають у напруженому стані, перебувають в стані стресу. Звичайно організм і психіка кожної людини по-різному реагує на стрес. Деякі люди мають дуже високий рівень стресостійкості, інші мають нижчий поріг. Треба враховувати ці факти.

Стрес – це нормальна реакція організму на будь-які подразники та події, що відбуваються. У перекладі з англійської стрес – це тиск, натиск, напруга. За словами  Г. Сельє, стрес - це неспецифічна відповідь організму на будь-яку пред'явлену йому вимогу, що допомагає  пристосуватися до виниклих труднощів, упоратися з ними.

До основних факторів, що впливають на психічний компонент стресу можна віднести:

  • характеристики стресових подій (тривалість, інтенсивність, емоційна забарвленість),
  • інтепретація людиною стресової події,
  • інформованість людей про ситуацію та здатність на неї впливати,
  • емоційний компонент (тривога, страх, злість, туга тощо). 

Коли стрес стає хронічним, іде перенапруження організму, тоді захисні функції організму знижуються, і відбувається негативний вплив і на організм вцілому, і на психіку людей. Психоаналітики кажуть: чим гірші новини з засобів інформації, тим дужче зростає паніка.

Паніка - це психічний стан людей - несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.

 

Під час паніки людина не перебуває в реальності, важко структує ситуацію і знаходить вихід. Тому найкращий для класного керівника спосіб попередити паніку у студентів– це заздалегідь продумати простий алгоритм дій на випадок окремих надзвичайних ситуацій. У разі паніки є і деякі специфічні питання. По-перше, - це питання, хто стане зразком для наслідування натовпу. Тут ви їм можете і повинні надати бажаний приклад для наслідування. Відповідно, ті, хто виконають цю команду, стають зразками для наслідування. Жорстке управління людьми в панічні моменти - один з найефективніших способів їх припинення!

Для будь-якої людини перебування в надзвичайних ситуаціях  являється кризою. Криза - це переломний момент  в житті людини, як правило, перехід на новий рівень усвідомлення життя, переоцінка цінностей.

Переживання кризової ситуації може спричинити психічну травму. Може виникнути особливе порушення психіки, так званий посттравматичний стресовий розлад.

Як це не парадоксально прозвучить, але профілактичних психологічних заходів, в цей час, більше потребують не безпосередні учасники подій, а просто спостерігачі.

Я впевнена, що будь-яка людина, дотримуючись певних рекомендацій і володіючи інформацією про особистісні особливості студента в ситуації стресу, зможе надати йому першу психологічну допомогу. Дуже важливими є знання, як допомогти студентам небоятися того, що вони чують та бачать та не впадати в паніку. Це особливо важливо знати, для того, щоб вчасно визначити несприятливі психологічні стани й звернутися по допомогу до фахівця.

Які ж Симптоми стресового розладу в студентів?:

  • Ставлення до навчання суттєво змінюється (виникнення байдужості, апатії, незадоволення).
  • Виникають нічні кошмари або безсоння.
  • Важко контролювати свої почуття. Бувають раптові вибухи гніву. Багато чого злить, дратує.
  • Суттєво погіршилися (або припинилися) стосунки в родині, з товаришами по навчанню, сусідами, знайомими.
  • Навколишні говорять: «Він сильно змінився».
  • Тягне випивати, курити, приймати «заспокійливі» засоби.
  • З'явилися проблеми зі здоров'ям, яких раніше не було.

Що безпосередньо ви маєте робити в таких ситуаціях:

  • не довіряйте неперевіреній інформації та чуткам, але не відмовляйтесь від отримання достовірної інформації. Самі не розповсюджуйте неперевірену інформацію, постійно правдиво інформуйте студентів. Ми вже говорили про впровадження інформаційних годин на перших парах, в незалежності від навчальної пари;
  • фіксуйте ознаки появи тривоги та її чітку причину у студентів. Не намагайесь концентруватися на ній, просто визнайте, що тривога це нормально в даній ситуації;
  • поговоріть про свої страхи та тривогу зі студентами, та дізнайтеся, що хвилює, тривожить та лякає їх, адже не можна, щоб студенти залишалися зі своїми страхами  на одинці;
  • не панікуйте та не давайте розповсюджуватись паніці, тому  що паніка – це  заразне явище, воно розповсюджується дуже швидко.Не давайте панікувати тим, хто вас оточує;
  • займіться зі студентами колективною фізичною працею - це дозволить зменшити концентрацію гормонів стресу, якщо розумова праця (така як рахування, писання творів, читання книг) не допомогає;
  • не втрачайте почуття гумору в будь-якій ситуації.

Що можна в першу чергу порадити студентові:

  1. Утриматися від перебування на вулицях у нічний час.
  2. Уникати "неконтрольованого натовпу".
  3. Не знаходитися  у великому скупченні людей.
  4. Постійно носити з собою моб.тел.
  5. Слідкувати за своїм харчуванням і сном. Обов’язково необхідно враховувати ці фактори, інакше захисні функції організму можуть зійти до нуля.
  6. Спати. Якщо студент відчуває перенапруження, зверніть увагу на такі показники: наскільки ефективний його сон. Сон – це найкращий метод розслаблення, найкращий метод відновлення діяльності всього організму. Часті скарги на те, що не виходить заснути, звичайно, звучать із вуст наляканих людей Але порекомендуйте студенту поспати. Щоб спати, треба позбутися вживання кави і алкоголю – вони ведуть до перезбудження.
  7. Треба розслабитись. Розслаблення – це, в першу чергу, дихання. Може бути необхідно зігріти кінцівки рук, зробити масаж ділянки шиї. Корисними будуть прогулянки, які заспокоять людину.
  8. Потрібно обов’язково з’їзти щось смачненьке  - шоколад, банани тощо, все те, що приводить до вироблення так званих гормонів щастя, і дає змогу заспокоїтись організму.
  9. Прийняти гарячу ванну або душ, контрастний душ, або теплий душ, дуже добре допомагає аромованна.
  10. Я розумію, що це звучить смішно в даних умовах, але потрібно слухати гарну музику. Нехай, хто може, помалює, пов'яже - це приводить до зняття напруги.
  11. Нехай посміхаються. В таких ситуаціях почуття гумору і збереження здорового глузду є запорукою нашого успіху.

Водночас фахівці наголошують: нереалізована внутрішня тривога породжує агресію. ЇЇ треба позбуватися. Тому я хотіла би порекомендувати, дуже прості істини, які всім відомі, але які допоможуть знизити рівень стресу людей в такі життєві періоди.

Отже, оптимальний засіб позбавлення від стресу. 

Один із кращих засобів упоратися зі стресом, заспокоїтися – це спілкування із близькою людиною, коли можна, по-перше, як говорять, "вилити душу", тобто розрядити вогнище порушення; по-друге, перейти на цікаву тему; по-третє, спільно відшукати шлях до оптимального вирішення конфлікту або хоча б до зниження його значимості.    

Важливий спосіб зняття психічної напруги - це активізація почуття гумору. Суть почуття гумору не в тім, щоб бачити й почувати комічне там, де воно є, а в тім, щоб сприймати як комічне те, що претендує бути серйозним, тобто зуміти посміхнутися або розсміятися у важкій ситуації. Сміх приводить до падіння тривожності, коли людина посміхається, то її м'язи менш напружені й серцебиття нормалізоване.

Ще щоб упоратися зі  стресом потрібно навчитися прийомам релаксації. Навички релаксації, або розслаблення, являються одним з найбільш ефективних засобів боротьби зі стресом. Активізуючи діяльність нервової системи, релаксація регулює настрій і ступінь психічного порушення, дозволяє послабити або скинути викликану стресом психічну й м'язову напругу.

Другий прийом заспокоєння - довести собі, що "могло бути й гірше". Порівняння власних негод із чужим ще більшим горем ("а іншому набагато гірше") дозволяє непохитно й спокійно відреагувати на невдачу.

«Потрібно зосередитися на своєму диханні. Зробіть це хоча б хвилину або кілька хвилин. Ви відчуєте цей спокій і побачите, що трохи інакше, більш відсторонено, дивитиметеся на ці новини… Якщо ви відчуваєте, що емоційні переживання є, спробуйте їх для себе назвати: що я зараз відчуваю. Мені страшно? Чи я злюся? Чи мені образливо, що все так відбувається? Коли ви зможете назвати свої емоційні стани, вам так само стане легше».

От кілька  способів релаксації за 10 хвилин, що знижують рівень тривоги під час стресу. (Ви можете запропонувати ці способи студентам на виховних годинах)

  1. Вставати вранці на десять хвилин раніше, ніж звичайно. Таким чином, можна уникнути ранкового роздратування. Спокійний, організований ранок зменшує неприємності дня.
  2. Заварити собі міцного чаю або кави. Розтягти їх на 10 хвилин, намагатися в цей відрізок часу ні про що серйозне не думати.
  3. Вімкнути програвач і послухати свою улюблену музику. Насолоджуватися цими чудовими митями. Намагатися повністю поринути в музику, відключившись від думок.
  4. Якщо близькі у дома, випити чай або каву разом з ними й спокійно поговорити про що-небудь. Не вирішувати свої проблеми відразу ж після повернення додому: у стані утоми, розбитості це дуже важко, а часом неможливо. Вихід з складного положення можна знайти після того, як пройде небагато часу й спаде напруга трудового дня.
  5. Не переживати проблему наодинці. Тримати проблему в собі, не обговорюючи її із близькими чи друзями, означає накопичувати хворобливу напругу. Потрібно знайти людину, що вміє слухати й співпереживати.
  6. Робити свої вихідні дні як можна різноманітніше. Якщо будні звичайно напружені, використовувати вихідні для спокійного відпочинку.
  7. Прощати й забувати. Прийняти той факт, що люди навколо і світ, у якому ми живемо, недосконалі. Вірити тому, що більшість людей намагаються робити все настільки добре, наскільки можуть. Ну й, звичайно ж, звернути увагу на гарне харчування й регулярні фізичні вправи.

Я дуже часто останніми днями і тижнями, чую, що люди будь-яку хвилину, витрачену на будь-яке стороннє, на музику, на ролик, ще на щось, вважають згаяною дарма. І це породжує в них відчуття, що вони для покращення ситуації нічого не роблять або роблять недостатньо і вони намагаються по максимуму зменшити витрату часу на будь-що інше. Наскільки такий підхід правильний, і що би взагалі ви відповіли людині, яка говорить "Я відчуваю, що я майже нічого не роблю, бо я там подивися якийсь позитивний ролик або я слухаю музику". Слід пам’ятати, що якщо людина зовсім вийдете з ладу, користі від неї буде набагато менше. Тобто, потрібно взяти за правило: для відновлення організму потрібно їсти, спати, не турбуватися та сприймати все не надто негативно.