Методичний   кабінет коледжу має чітке завдання: забезпечення якісного методичного супроводу освітнього процесу, зосередження своєї діяльності на модернізації освітньої діяльності, спрямованої на формування у майбутніх спеціалістів ключових та професійних компетентностей, сприяння  взаємозбагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим педагогам вчитися педагогічній майстерності у старших і досвідчених колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку. 

Основною метою діяльності методичного кабінету є створення інформаційно-методичної бази для педагогів, удосконалення їхньої професійної кваліфікації та самоосвіти,  у повній мірі розкрити і реалізувати потенціал кожного педагога, зорієнтувавши його на формування всебічно та гармонійно розвиненої особистості кожного студента та учня.

Координаторами  методичної роботи коледжу є завідувач методичного кабінету Ніна Григорівна Копитько,  методист базового навчального закладу  ВНЗ І-ІІ р.а. у Київській області Тетяна Віталіївна Табурчак.

Основу структури методичної роботи складає:

• педагогічна рада;
• методична рада;
• методичний кабінет;
• циклові комісії;
• методичне об’єднання класних керівників;
• школа молодого педагога.

Методична рада коледжу розглядає матеріали та готує пропозиції з таких питань: 

1. Визначення основних напрямків методичної роботи коледжу на навчальний рік.
2. Впровадження методичних розробок в освітній процес та сприяння у видавничій роботі.
3. Оцінка результатів методичної роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників коледжу.
4. Проведення науково-методичної експертизи та визначення відповідності навчальних планів підготовки фахівців, навчальних та робочих програм дисциплін вимогам державних стандартів освіти.
5. Сприяння впровадженню інноваційних технологій в освітній процес коледжу та сприяння у створенні і розвитку інформаційно-пошукових систем на методичні документи.
6. Вивчення і поширення досвіду кращих викладачів та циклових комісій.
7. Сприяння в організації та проведенні педагогічних семінарів різних форм з питань методики викладання дисциплін.

З метою проведення навчальної та методичної діяльності, підвищення професійної майстерності, впровадження досягнень педагогічної науки, ефективності застосування сучасних форм, методів та засобів навчання в коледжі створено 4 циклові комісії та методичне об’єднання класних керівників. Керівництво роботою циклових  комісій здійснюють голови комісій, які обираються з найбільш компетентних педагогів. Керівники закладу є членами циклових комісій відповідно до профілю їх викладацької діяльності або професії.

Визначення змісту, форм і методів роботи циклових комісії залежить від конкретних умов роботи коледжу та здійснюється з урахуванням індивідуальних можливостей викладачів. План роботи циклових комісій розробляється на навчальний рік за результатами попередньої діяльності педагогічного колективу та на основі аналізу підсумків професійної компетентності педагогічних працівників і є складовою річного плану науково-методичної роботи коледжу на рік.

У коледжі функціонує методичний кабінет,  де можна ознайомитися  з педагогічною та методичною літературою.

У методичному кабінеті зібрано кращі зразки навчальної документації, методичні розробки окремих занять, виховних годин, матеріали з узагальнення досвіду кращої педагогічної практики  педагогів навчального закладу.

Окремий розділ методичного кабінету складають кращі навчально-методичні комплекси, підготовлені викладачами коледжу як виставкові матеріали.

Підібрано теоретичні матеріали для ознайомлення з методикою проведення різних видів занять, в тому числі відкритих; системою контролю знань; організацією самостійної роботи студентів; питаннями культури і техніки педагогічного спілкування та інше.

Функціонує та постійно оновлюється методично-інформаційний бюлетень, у якому представлені найбільш актуальні на певний час питання та методичні рекомендації щодо їх вирішення.

Підібрано матеріали для організації атестації викладачів.

У коледжі сформувалася система науково-методичної роботи з педагогами, до складу якої входять індивідуальні та колективні форми,що взаємодіють і доповнюють одна одну.

Індивідуальна науково-методична робота – цілеспрямована, планомірна та систематична робота педагога над удосконаленням теоретичної та практичної підготовки.

До індивідуальних форм методичної роботи належить індивідуальна методична допомога педагогічним працівникам коледжу, яка включає: системне вивчення та аналіз роботи викладачів, майстрів виробничого навчання, класних керівників, вихователів та інших працівників; надання допомоги педагогічним працівникам у виборі форм та методів навчання і виховання студентів, в удосконаленні методики проведення навчальних занять і позаурочних заходів; персональне проведення відкритих занять, індивідуальних і групових консультацій, надання допомоги викладачам і майстрам виробничого навчання у розробці навчально-програмної документації (на основі типової), методичних рекомендацій, дидактичних матеріалів та інших методичних засобів навчання; виявлення, вивчення та узагальнення передової педагогічної практики педагогічних працівників; надання допомоги у самоосвіті, підготовці доповідей та виступів на конференціях, семінарах, у проведенні майстер-класів, запровадженні в освітній процес результатів творчо-пошукових робіт, передової педагогічної практики, інноваційних технологій.

Перед атестацією проводяться творчі звіти педагогічних працівників. Звітуючи, викладач ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить інших викладачів з технологією власного досвіду.

Колективними формами методичної роботи, її структурними компонентами є: педагогічна рада, методична рада, робота циклових комісій, методичного об’єднання класних керівників, інструктивно-методичні наради, теоретичні та практичні семінари, школа молодого викладача, педагогічні читання.

До змісту роботи циклових комісій та методичного об’єднання входять питання підвищення рівня освітньої роботи і якості знань студентів; обговорення методик викладання, що використовуються різними викладачами; впровадження передового педагогічного досвіду і досягнень педагогічної науки; розробка шляхів впровадження інновацій; обговорення розділів і тем нових програм та підручників; організація виховної роботи; професійна допомога молодим викладачам; вироблення єдиного підходу до викладання дисциплін та предметів.

Щороку в коледжі за затвердженим графіком проходять заходи в рамках  Днів науки, для участі в яких викладачі запрошують колег яскравими програмами і оголошеннями. Дні науки – це своєрідні паради напрацювань викладачів, їх захоплень, різнопланових тематичних виставок і бібліографічних оглядів.

Одна із колективних форм методичної роботи – відкриті заняття. Їх мета – підвищення майстерності викладачів. Основні завдання відкритих занять: упровадження в практику викладачів передової педагогічної практики  і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв’язання завдань, що стоять перед навчальним закладом.

Великі можливості для навчання відкривають мультимедійні засоби, інформаційні технології, які сприяють формуванню як репродуктивних знань студентів, так і розвивають їх творчі здібності, продуктивне мислення, творчу уяву, спостережливість, пошуково-інформаційні вміння. Проведення нестандартних занять за допомогою мультимедійних засобів навчання вимагає більшого часу на підготовку як викладача, так і студента. Але в результаті проведення таких занять зростає якість знань.   Нетрадиційні методи навчання використовують викладачі коледжу на відкритих заняттях, показуючи при цьому кращі свої напрацювання і ділячись досвідом з колегами та навчаючи молодих, малодосвідчених спеціалістів.

Семінари-практикуми – форма навчання педагогічних працівників, змістом якої є спостереження й аналіз відкритих занять, навчання в процесі виконання практичних вправ, набуття досвіду в дії.

Семінари-тренінги – форма навчання педагогів за допомогою групових форм роботи,  ігрових методів навчання, формування їх професійних умінь щодо ефективної співпраці, удосконалення педагогічної майстерності педагогів.

Істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності викладачів має взаємовідвідування. Якщо молодий і недосвідчений викладач відвідає заняття, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає заняття менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи інший етап заняття. Можливо, й досвідчений педагог знайде корисне для себе у молодшого колеги.

Колективні форми науково-методичної роботи сприяють збагаченню професійних інтересів педагогів, удосконаленню їх знань, виробленню позицій із важливих педагогічних проблем сучасності, виявленню й узагальненню найкращого педагогічного досвіду.

Формою пропаганди і впровадження у практику передового педагогічного досвіду є науково-методична виставка та виставка творчих робіт студентів та  учнів. Тематика експозицій передбачає репрезентацію досягнень, пропаганду найефективніших форм і методів навчання і виховання, показ системи роботи викладача.

Окремим розділом методичної роботи є робота із молодими викладачами. Традиційно проходять теоретичні семінари, так звані школи молодого педагога. У методичному кабінеті оформлено збірку методичних матеріалів, а також електронному вигляді або на деякий час спеціально оформлену папку.

Для молодих викладачів проводяться відкриті заняття із наступним обговоренням. На підвищення рівня педагогічної діяльності направлені обов’язкові відвідування занять молодих викладачів адміністрацією, головами циклових комісій та взаємовідвідування.

Управління методичною роботою потребує систематичної  й уважної роботи та зворотнього зв`язку, тому чимало уваги приділяється аналізу педагогічної й методичної праці педагогів.

В основі контролю є план контролю навчально-методичного процесу. У ньому передбачено спеціальний розділ «Методична робота».

Контроль за здійсненням методичної роботи в коледжі здійснюється шляхом:

• заслуховування питань методичної роботи на педраді, засіданні адміністративної ради, раді при директору та заступнику директора з навчальної роботи;
• заслуховування звітів голів циклових комісій;
• звітування викладачів перед цикловими комісіями про свою роботу;
• заслуховування творчих звітів педагогів перед педрадою один раз на п’ять років.