У тиші, що пам’ятає біль і мужність, народжуються слова не просто про подію, а про пам’ять, яка не має права згаснути.
Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» ініціювала проведення Всеукраїнського форуму, приуроченого до 40-ї річниці Чорнобильської трагедії. 22 квітня на заході зустрілися покоління: ті, хто бачив полу’я тієї ночі, і ті, хто знає про нього зі сторінок історії, але відчуває його крізь серце.
В урочистостях взяли участь понад 1,5 тисячі учасників: провідні ЗВО України, заклади передвищої освіти, педагоги, студенти. Але особливе місце у цій події зайняв Білоцерківський фаховий коледж сервісу та дизайну — заклад, де пам’ять не є формальністю, а є живою частиною виховання молоді. Його участь у форумі стала прикладом глибокої поваги до минулого і відповідальності перед майбутнім.
Івченко Катерина Андріївна, викладач суспільних дисциплін, Маловічко Любов Михайлівна, завідувачка бібліотеки, Омельченко Валентин Анатолійович, інженер, студенти групи М-2 не просто долучилися до заходу — вони вдихнули в нього душу.
Через зворушливі виступи, презентації, проникливі слова вони змогли передати те, що неможливо виміряти цифрами — людський біль, жертовність, силу духу. Голоси учасників звучали щиро, без пафосу, але з тією внутрішньою гідністю, яка народжується з розумінням: Чорнобиль — це не лише трагедія минулого, це урок, який триває.
Бо є події, які не можна забути. В ім’я майбутнього.
