12 березня 2026 року, у межах заходів до дня народження Т.Г. Шевченка, викладачем української мови та літератури Вітвіцькою Юлією Борисівною для здобувачок освіти групи М1 було проведено онлайн-вікторину «Shevchenko’s Code: перезавантаження». Дистанційний формат не завадив учасницям по-новому подивитись на образ із підручників. Тарас Шевченко постав не дідусем у кожусі, який тільки тужить, а справжнім «денді» свого часу, який витрачав чималі кошти на модний одяг, мав прекрасний голос і обожнював борщ із карасями… Що з цього було фактом, а що фейком, з’ясовували під час першого раунду в активному діалозі чату. А далі почалося найцікавіше — занурення у цифрову реальність: раунд «Emoji-код» занурив у світ візуальних загадок. Учасниці навперебій дешифрували назви відомих поезій, зашифрованих за допомогою емодзі. Це було справжнє випробування на швидкість реакції та знання творчості письменника. Раунд «Шевченко Matrix: збій нейромережі» став кульмінацією зустрічі. ШІ спробував візуалізувати життя Кобзаря, але Matrix дала збій. Студентки успішно розгадали всі «баги» системи: метафору ШІ про Оренбурзькі степи та укріплення Орської фортеці; відшукали образ музи у «хмарі думок», впізнавши історію Варвари Рєпніної; ідентифікували музичну «Шевченкіану» Миколи Лисенка; «пропливли» разом із Тарасом територією нині зниклого Аральського моря.
Завершальні хвилини зустрічі продемонстрували головне: диджитал-формат не лише не став перешкодою, а навпаки — допоміг скоротити дистанцію між сучасним поколінням та генієм минулого. Matrix нарешті стабілізувалася, залишивши після себе чітке усвідомлення того, що постать Кобзаря — це не застигла історія, а жива енергія, яка пульсує в унісон із сьогоденням.
