Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Ліна Костенко
Чергову годину спілкування класні керівники Чернишова Тамара Іванівна та Дубченко Людмила Григорівна зі своїми групами ОП 5-6 та Д-3 провели інтегровано, бо за мету ставили прищеплювати своїм вихованцям любов і до природи, і до літератури. Одягнули цю любов у найошатніші шати – неповторність природніх заповідників України та довершеність поезій Ліни Костенко!
Діти віртуально подорожували, тішачи очі національними природніми парками : Карпатським, Дермансько-Острозьким, «Прип’ять-Стохід», «Олешківські піски». І, звичайно, насолоджувалися віршами геніальної Ліни Василівни.
