Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Мета моніторингу полягає в отриманні об’єктивної інформації та прийнятті ефективних управлінських рішень щодо підвищення якості освіти та освітньої діяльності Коледжу, її відповідності суспільним вимогам і потребам споживачів (замовників) освітніх послуг на основі неперервного системного дослідження процесу і результатів навчання здобувачів освіти, виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності заявленим цілям, оцінювання ступеня і причин відхилень від цілей. 

Завданнями моніторингу є:

• забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи;
• дослідження динаміки та аналіз основних показників якості освіти та освітньої діяльності у Коледжі та факторів ризику її забезпечення; забезпечення умов щодо отримання об’єктивних даних про стан освітньої системи;
• кількісно-якісний порівняльний аналіз показників якості освіти та освітньої діяльності й прогнозування на даному підґрунті тенденцій подальшого розвитку;
• визначення відповідності результатів моніторингових досліджень у Коледжі стандартам якості професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти й освітньої діяльності, запитам ключових стейкхолдерів;
• розроблення науково обґрунтованих рекомендацій і системи інформування для прийняття ефективних управлінських рішень щодо вдосконалення освітнього процесу та підвищення якості освіти у коледжі, у т.ч. вирішення завдань щодо вибудовування інформаційної системи моніторингу.

Ефективність моніторингу і реалізації його функцій та задач забезпечується дотриманням таких принципів його організації:

• систематичності та системності;
• доцільності;
• прозорості моніторингових процедур та відкритості;
• безпеки персональних даних;
• об’єктивності одержання та аналізу інформації під час моніторингу;
• відповідального ставлення до своєї діяльності суб’єктів, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу.